|
Анотація |
Програму вивчення навчальної дисципліни «Патопсихологія» розроблено відповідно до освітньо-професійної програми підготовки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 053 Психологія галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки. Предметом навчальної дисципліни є теоретичні та практичні знання в контексті сучасних досягнень психологічної науки, психологічних закономірностей структури функціонування психічних процесів в умовах наявності психічного розладу, характеристик особистості, її розвиток і формування в процесі діяльності і спілкування, становлення впродовж життєвого шляху в умовах, котрі відхиляються від норми. Міждисциплінарні зв’язки: Забезпечуючі дисципліни: «Психофізіологія», «Загальна психологія», «Анатомія та фізіологія нервової системи», «Вікова психологія», «Інформаційні технології, системи та ресурси», «Психо- та невропатологія», «Фізіологія ВНД та психофізіологія» Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: Змістовий модуль 1. Патопсихологія як наука. Змістовий модуль 2. Теоретичні основи патопсихології. |
|
Заплановані результати навчання |
Метою вивчення навчальної дисципліни є засвоєння системи психологічних знань щодо теоретичних основ патопсихології, розуміння історії розвитку і структури сучасних знань у галузі даної науки, значення взаємозв'язку теоретичних і практичних знань, їх прикладної значущості в рішенні питань з інших галузей психології, медицини і педагогіки, формування навичок застосовувати отримані знання у процесі надання психологічної допомоги. Завдання навчальної дисципліни: 1. Опанувати фундаментальні теоретичні засади патопсихології. 2. Сформувати уявлення про місце патопсихології в контексті інших психологічних дисциплін, зв’язку з іншими суміжними дисциплінами (віковою психологією, клінічною психологією, педагогікою, фізіологією). 3. Ознайомити здобувачів з основними методами патопсихологічного дослідження. 4. Ознайомити здобувачів із загально-психологічними фундаментальними проблемами, вирішуваними патопсихологією. 5. Сформувати практичні навички та вміння при застосуванні патопсихологічних діагностичних методик, навчитись інтерпретувати одержані дані відповідно до завдання, складати висновок на основі одержаних результатів. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні: знати: основні механізми формування розладів психічних процесів, знати особливості застосовування здобутих знань з патопсихології на практиці: добирання адекватних експериментальних методик патопсихологічного дослідження; - вміти: проводити формулювання мети і завдань патопсихологічного дослідження; вивчення медичної документації хворого; дослідження стану психічних функцій, процесів, станів пацієнта; виявлення патопсихологічних регістр-синдромів; аналіз отриманих результатів патопсихологічного дослідження; формулювання висновків і складання протоколу дослідження.). - Загальні компетентності (ЗК). Інструментальні компетентності: - Здатність аналітично мислити, бути проникливим та об’єктивним, прагнути до наукових пошуків оптимальних рішень ; - Уміння використовувати знання методологічних та теоретичних проблем психології в дослідженні та поясненні психічних явищ; - Здатність до формування світогляду, розвитку людського буття, суспільства і природи, духовної культури; - Здатність до саморегуляції та здорового способу життя; - здатність працювати з інформацією у тому числі в глобальних комп’ютерних мережах. - Розуміти сутність та закономірності психічних явищ, природу та психологічну структуру особистості, теорії особистості у світовій та вітчизняній психології, умови її розвитку та формування; - Уміти планувати психологічні наслідки запровадження нових технологій навчання; - Навички до саморозвитку. Розширення свого кругозору, підвищення професійної майстерності на основі самоосвіти; - Здатність використовувати знання методологічних та теоретичних проблем психології в дослідженні та поясненні психічних явищ; - Уміння донести до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень та власного досвіду в галузі професійної діяльності; - Уміння зрозуміло і недвозначно доносити власні висновки, а також знання та пояснення до фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються; - Уміння критично оцінювати явища, ситуації, діяльність осіб, спираючись на отриманні знання;. - Позитивне ставлення до несхожості та інших культур; - Розуміти і дотримуватися етичних цінностей, у т.ч. у професійній діяльності; - Розуміння традицій і звичаїв інших культур, уміння проявляти толерантне ставлення;. - Уміння протистояти проявам расової, національної, вікової дискримінації, гендерної нерівності; - Уміння спілкуватися з експертами з інших галузей. Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (СК). Системні компетентності: – Здатність працювати самостійно і автономно: – Уміння організовувати процес виконання завдань у відповідності до принципів діяльності психолога. – Здатність діяти з позицій соціальної відповідальності, займати активну громадянську позицію: – Уміння виконувати консультаційні обов’язки, дотримуватися норм законодавства. – Здатність захищати інтереси держави, поєднувати та взаємоузгоджувати суспільні, колективні та індивідуальні інтереси. – Здатність займати активну життєву позицію та розвивати лідерські якості: – Здатність захищати свої права людини та громадянина. – Знання і уміння створювати власний імідж та вдосконалювати його складові: зовнішній вигляд, манери. – Уміння встановлювати життєві цілі, визначати їх пріоритетність, планувати власну кар’єру. – Уміння добирати і використовувати методи соціально-психологічного впливу у професійній та інших сферах діяльності. – Здатність виконувати професійну діяльність у відповідності до стандартів якості: – Знання й уміння забезпечувати якісне виконання завдань професійної діяльності на основі інструкцій, методичних рекомендацій, встановлення норм, нормативів, технічних умов тощо. – Здатність вносити рекомендації по введенню нових чи змін існуючих вимог до якості. – Уміння вибирати альтернативні методи навчання. – Здатність формувати нові ідеї (креативність): – Уміння формулювати та ініціювати нові ідеї, формулювати її мету, завдання, необхідні ресурси. – Уміння використовувати загальнонаукові та креативні методи пізнання у професійній діяльності. – Здатність провадження дослідницької та/або інноваційної діяльності. – Здатність адаптуватися до нових ситуацій у професійній діяльності. – Уміння використовувати проектний підхід управління, формулювати мету, завдання, обґрунтовувати ресурсне забезпечення проекту. Спеціальні (фахові) вміння (компетентності) – Аналізувати та пояснювати психічні явища, ідентифікувати психологічні проблеми та пропонувати шляхи їх розв’язання – Розуміти закономірності та особливості розвитку і функціонування психічних явищ в контексті професійних завдань – Здійснювати пошук інформації з різних джерел, у т.ч. з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, для вирішення професійних завдань. – Обґрунтовувати власну позицію, робити самостійні висновки за результатами власних досліджень і аналізу літературних джерел. – Обирати та застосовувати валідний і надійний психодіагностичний інструментарій (тести, опитувальники, проективні методики тощо) психологічного дослідження та технології психологічної допомоги – Формулювати мету, завдання дослідження, володіти навичками збору первинного матеріалу, дотримуватися процедури дослідження – Пропонувати власні способи вирішення психологічних задач і проблем у процесі професійної діяльності, приймати та аргументувати власні рішення щодо їх розв’язання – Складати та реалізовувати програму психопрофілактичних та просвітницьких дій, заходів психологічної допомоги у формі лекцій, бесід, круглих столів, ігор, тренінгів, тощо,. – Взаємодіяти, вступати у комунікацію, бути зрозумілим, толерантно ставитися до осіб, що мають інші культуральні чи гендерно-вікові відмінності. – Планувати, організовувати та проводити масові соціокультурні заходи просвітницького та психопрофілактичного характеру (арт-терапевтичні форуми, фестивалі, майстер-класи). Професійні компетентності практичного психолога (соціальна сфера): Здатність визначати цільову аудиторію та її потреби для здійснення психологічної профілактики серед осіб, які звертаються за психологічною допомогою. Здатність здійснювати профілактику негативних соціальних проявів в поведінки соціальних груп та окремих осіб. Здатність виявляти психологічні проблеми осіб різних вікових та соціальних груп, представників вразливих верств населення та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах. Здатність виявляти потреби осіб, які звертаються за психологічною допомогою. Здатність вести необхідну документацію та службове листування. Здатність використовувати нові розробки та методи психодіагностики, психокорекційної, психолого-профілактичної та психотерапевтичної роботи та створювати авторські розробки, методики відповідно до особливостей осіб, з якими проводиться робота. У процесі засвоєння дисципліни студент має набути таких соціальних навичок (soft-skills): - Вміти розпізнавати та пояснювати відхилення у розвитку психічної діяльності людини; - Розуміти та вміти роз’яснювати походження і сутності психічних хвороб, їх клінічних проявів, лікування і профілактики. - Застосовувати практичні навички та вміння при застосуванні патопсихологічних діагностичних методик, навчитись інтерпретувати одержані дані відповідно до завдання, складати висновок на основі одержаних результатів. - Використовувати отримані знання психопатології при вивченні та поясненні психічних функцій; - Здійснювати психологічний аналіз складних ситуацій взаємодії з особами, які мають відхилення у психічному розвитку; - адекватно оцінювати залежність психічної діяльності людини, її поведінки від віку і статі, стану здоров’я, спадкових особливостей, середовища життя і умов праці; |
|
Студенти
мають право на перезарахування результатів |
|
|
Політика дисципліни |
При організації освітнього процесу в Хортицькій національній академії студенти, викладачі, методисти та адміністрація діють відповідно до: Положення про організацію освітнього процесу; Положення про атестацію здобувачів вищої освіти; Положення про вибіркові дисципліни; Положення про систему внутрішнього забезпечення якості освіти; Положення про критерії оцінювання знань студентів; Положення про переведення на індивідуальний графік навчання студентів денної форми навчання; Положення про академічну доброчесність. |
ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
|
Найменування показників |
Галузь знань, спеціальність, освітній рівень |
Характеристика навчальної дисципліни |
||
|
форма навчання |
денна |
|||
|
Кількість кредитів – 4 |
Галузь знань 05 Соціальні та поведінкові науки |
|
||
|
Спеціальність 053 Психологія |
Семестр |
1-й |
||
|
Модулів – 4 |
Освітній рівень: перший (бакалаврський) |
Аудиторні години: 60 год |
||
|
Змістових модулів – 2 |
Лекції: 32 год. |
Практичні: 28 год. |
||
|
Загальна кількість годин – 120 |
Лабораторні: - |
|||
|
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4 самостійної роботи студента – 4 |
Самостійна робота 60 год. |
|||
|
Модульний контроль |
||||
|
Вид контролю: залік |
||||
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Змістовий модуль 1. Теоретичні основи патопсихології.
Тема 1. Патопсихологія як наука.
Предмет та завдання курсу Предмет та завдання патопсихології. Структура патопсихології. Патопсихологія та психопатологія: співвідношення понять. Психічне захворювання: поняття, причини та рівні.Історія розвитку патопсихології. Вплив психіатричних концепцій на становлення патопсихології (В.М. Бєхтерев, Е. Блейлер, С.С. Корсаков, Е. Крепелін, П.Ковалевський, А.Е.Личко, Б.Д.Карвасарський, С.Я.Рубінштейн В.М.Блейхер, та ін.). Внесок Б.В. Зейгарникдо патопсихології: розробка теоретичних основ, методології дослідження, психологічної феноменології психічних порушень.
Тема 2. Методи дослідження в патопсихології
Особливості застосування та класифікація методів дослідження. Значення патопсихологічних досліджень для теоретичних питань психіатрії і методологічних питань психології. Спостереження. Бесіда: інтерв'ю, збір і аналіз анамнезу. Приладові психофізіологічні і апаратурні методики. Тести, опитувальники. Проективні методи в патопсихології.
Тема 3. Принципи в методи побудови патопсихологічного дослідження.
Специфіка патопсихологічного експерименту. Принципи побудови патопсихологічного експерименту. Основні вимоги до змісту та проведення патопсихологічного дослідження. Основні принципи аналізу і інтерпретації даних. Навчальний експеримент. Технологія проведення, цілі і задачі, організація та етапи проведення. Рекомендації до складання висновку патопсихологічного дослідження.
Тема 4. Загальні відомості про етіологію, патогенез психічних розладів.
Синдромологічна і нозологічна класифікації психічної патології. Поняття про регістри психічних розладів, характеристика. Співідношення регістрів, симптомів, синдромів та нозологічних одиниць. Поняття психотичного і непсихотичного розладу, органічного дефекту психіки.
Змістовий модуль 2. Основні види порушень психіки та особистості.
Тема 5. Порушення відчуття та сприйняття.
Патопсихологія відчуття. Класифікація порушень (гіперестезії, сенестопатії, синестезії). Основні критерії їх диференціації. Чинники, що впливають на виникнення цих порушень. Психологія і патопсихологія сприймання. Види патопсихологічних розладів при порушеннях сприймання та їхнє патопсихологічне обґрунтування.
Тема 6. Патопсихологія пам’яті та уваги.
Психологія та патопсихологія пам'яті. Види пам'яті, їхня класифікація. Обсяг пам'яті. Механізми запам'ятовування. Кількісні і якісні порушення пам'яті. Психологічний аспект порушень пам'яті: безпосередньої пам'яті, динаміки мнестичної діяльності, опосередкованої пам'яті, мотиваційного компоненту пам'яті. Особливості порушення пам'яті при психічних захворюваннях органічного ґенезу. Психологія і патопсихологія уваги. Основні властивості уваги. Види уваги. Порушення об'єму, спрямованості уваги, надмірна тугорухливість, виснажуваність уваги. Основні методи дослідження порушень уваги, відчуття, сприйняття, працездатності. Методи дослідження розладів уваги.
Тема 7. Патопсихологія мислення.
Психологія мислення. Теорії мислення. Основні операції мислення. Мислення та інтелект. Розвиток мислення в онтогенезі і його види. Клінічна і психологічна феноменологія порушень мислення, основні критерії їх диференціації. Сучасні психологічні концепції про механізми порушень мислення. Порушення операційного аспекту мислення. Порушення особистісного компоненту мислення. Порушення динаміки діяльності мислення. Характеристика патопсихологічної структури порушень мислення при психічних захворюваннях (шизофренії, епілепсії, енцефаліті, деменції).
Тема 8. Порушення емоційної сфери.
Емоційні синдроми. Маніакальний, депресивний та апатичний синдроми. Воля та її порушення. Зниження вольової активності. Порушення потягів. Імпульсивні потяги. Вольові розлади: гіпербулія, гіпобулія, абулія, парабулія. Розлади потягів: посилення, послаблення, збочення інстинктів. Компульсивні потяги (дромоманія, дипсоманія, клептоманія, міфоманія піроманія, ігрова (гемблінг)). Обсесивні потяги. Амбітендентність. Психомоторні розлади: збудження, ступор, паракінезії. Порушення мовлення: прискорення, сповільнення, шепелявість, картавість та інші. Вікові особливості ефекторних порушень.
Тема 9. Порушення свідомості та самосвідомості.
Поняття свідомості у філософії, психології і психіатрії. Поняття «ясної» та «потьмареної» свідомості. «Змінені» стани свідомості. Синдроми кількісного порушення або виключення свідомості: непритомність, обнубіляція, сомнолентність, оглушення, сопор, кома. Синдроми якісного порушення або потьмарення свідомості: деліріозний, онеїроїдний, аментивний, синдром сутінкового стану. Синдроми дереалізації та деперсоналізації. Вікові особливості порушень свідомості та самосвідомості.
Тема 10. Розлади особистості.
Проблема співвідношення клінічної і психологічної феноменології особистісних розладів при психічних захворюваннях. Патопсихологічні прояви порушень особистості. Патопсихологічний підхід до вивчення особистісних порушень: методологічні передумови і основні принципи аналізу. Порушення структури ієрархії мотивів. Формування патологічних потреб і мотивів. Порушення смислоутворювання. Порушення саморегуляції і опосередкування. Порушення критичності і спонтанності поведінки. Порушення формування характерологічних особливостей особистості. Основні методичні прийоми дослідження порушень особистості в патопсихології.
Тема 11. Дослідження патопсихологічних синдромів.
Відмінність психопатологічних (клінічних) синдромів та патопсихологічних. Рівні системи ієрархії мозкових процесів. Патопсихологічні синдроми за І. А. Кудрявцевим (1982). Доповнення переліку патопсихологічних регістр-синдромів, яке ввели В. М. Блейхер, І. В. Крук і С. Н. Боков.
СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
|
Назви тем змістових модулів |
Кількість годин |
|||||
|
денна форма |
||||||
|
усього |
у тому числі |
|||||
|
ауд |
л |
пр |
інд |
с.р. |
||
|
Змістовий модуль 1. Теоретичні основи патопсихології. |
||||||
|
Тема 1. Патопсихологія як наука. |
10 |
6 |
2 |
2 |
|
6 |
|
Тема 2. Методи дослідження в патопсихології |
10 |
6 |
2 |
2 |
|
8 |
|
Тема 3. Принципи в методи побудови патопсихологічного дослідження. |
12 |
6 |
2 |
4 |
|
8 |
|
Тема 4. Загальні відомості про етіологію, патогенез психічних розладів. |
12 |
6 |
4 |
2 |
|
8 |
|
Разом за змістовим модулем 1 |
44 |
24 |
10 |
10 |
|
30 |
|
Змістовий модуль 2. Основні види порушень психіки та особистості. |
||||||
|
Тема 5. Порушення відчуття та сприйняття. |
10 |
4 |
2 |
2 |
|
5 |
|
Тема 6. Патопсихологія пам’яті та уваги. |
10 |
6 |
4 |
2 |
|
10 |
|
Тема 7. Патопсихологія мислення. |
14 |
6 |
4 |
4 |
|
10 |
|
Тема 8. Порушення емоційної сфери. |
12 |
6 |
4 |
2 |
|
10 |
|
Тема 9. Порушення свідомості та самосвідомості. |
10 |
4 |
2 |
2 |
|
10 |
|
Тема 10. Розлади особистості. |
8 |
4 |
2 |
2 |
|
10 |
|
Тема 11. Дослідження патопсихологічних синдромів. |
12 |
6 |
4 |
4 |
|
5 |
|
Разом за змістовим модулем 2 |
76 |
36 |
22 |
18 |
|
60 |
|
РАЗОМ |
120 |
60 |
32 |
28 |
- |
90 |
ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
|
№ з/п |
№ теми |
Назва теми |
Кіль-ть годин |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. |
1. |
Патопсихологія як наука.
Предмет та завдання курсу Предмет та завдання патопсихології. Структура патопсихології. Патопсихологія та психопатологія: співвідношення понять. Психічне захворювання: поняття, причини та рівні.Історія розвитку патопсихології. Вплив психіатричних концепцій на становлення патопсихології (В.М. Бєхтерев, Е. Блейлер, С.С. Корсаков, Е. Крепелін, П.Ковалевський, А.Е.Личко, Б.Д.Карвасарський, С.Я.Рубінштейн В.М.Блейхер, та ін.). Внесок Б.В. Зейгарник до патопсихології: розробка теоретичних основ, методології дослідження, психологічної феноменології психічних порушень. |
2 |
|
2. |
2. |
Методи дослідження в патопсихології
Особливості застосування та класифікація методів дослідження. Значення патопсихологічних досліджень для теоретичних питань психіатрії і методологічних питань психології. Спостереження. Бесіда: інтерв'ю, збір і аналіз анамнезу. Приладові психофізіологічні і апаратурні методики. Тести, опитувальники. Проективні методи в патопсихології.
|
2 |
|
3. |
3. |
Принципи в методи побудови патопсихологічного дослідження.
Специфіка патопсихологічного експерименту. Принципи побудови патопсихологічного експерименту. Основні вимоги до змісту та проведення патопсихологічного дослідження. Основні принципи аналізу і інтерпретації даних. Навчальний експеримент. Технологія проведення, цілі і задачі, організація та етапи проведення. Рекомендації до складання висновку патопсихологічного дослідження.
|
4 |
|
4. |
4. |
Загальні відомості про етіологію, патогенез психічних розладів.
Синдромологічна і нозологічна класифікації психічної патології. Поняття про регістри психічних розладів, характеристика. Співідношення регістрів, симптомів, синдромів та нозологічних одиниць. Поняття психотичного і непсихотичного розладу, органічного дефекту психіки. |
2 |
|
5. |
5. |
Порушення відчуття та сприйняття.
Патопсихологія відчуття. Класифікація порушень (гіперестезії, сенестопатії, синестезії). Основні критерії їх диференціації. Чинники, що впливають на виникнення цих порушень. Психологія і патопсихологія сприймання. Види патопсихологічних розладів при порушеннях сприймання та їхнє патопсихологічне обґрунтування. |
2 |
|
6. |
6. |
Патопсихологія пам’яті та уваги.
Психологія та патопсихологія пам'яті. Види пам'яті, їхня класифікація. Обсяг пам'яті. Механізми запам'ятовування. Кількісні і якісні порушення пам'яті. Психологічний аспект порушень пам'яті: безпосередньої пам'яті, динаміки мнестичної діяльності, опосередкованої пам'яті, мотиваційного компоненту пам'яті. Особливості порушення пам'яті при психічних захворюваннях органічного ґенезу. Психологія і патопсихологія уваги. Основні властивості уваги. Види уваги. Порушення об'єму, спрямованості уваги, надмірна тугорухливість, виснажуваність уваги. Основні методи дослідження порушень уваги, відчуття, сприйняття, працездатності. Методи дослідження розладів уваги. |
2 |
|
7. |
7. |
Патопсихологія мислення.
Психологія мислення. Теорії мислення. Основні операції мислення. Мислення та інтелект. Розвиток мислення в онтогенезі і його види. Клінічна і психологічна феноменологія порушень мислення, основні критерії їх диференціації. Сучасні психологічні концепції про механізми порушень мислення. Порушення операційного аспекту мислення. Порушення особистісного компоненту мислення. Порушення динаміки діяльності мислення. Характеристика патопсихологічної структури порушень мислення при психічних захворюваннях (шизофренії, епілепсії, енцефаліті, деменції). |
4 |
|
8. |
8. |
Порушення емоційної сфери.
Емоційні синдроми. Маніакальний, депресивний та апатичний синдроми. Воля та її порушення. Зниження вольової активності.Порушення потягів. Імпульсивні потяги. Вольові розлади: гіпербулія, гіпобулія, абулія, парабулія. Розлади потягів: посилення, послаблення, збочення інстинктів. Компульсивні потяги (дромоманія, дипсоманія, клептоманія, міфоманія піроманія, ігрова (гемблінг)). Обсесивні потяги. Амбітендентність. Психомоторні розлади: збудження, ступор, паракінезії. Порушення мовлення: прискорення, сповільнення, шепелявість, картавість та інші. Вікові особливості ефекторних порушень. |
2 |
|
9. |
9. |
Порушення свідомості та самосвідомості.
Поняття свідомості у філософії, психології і психіатрії. Поняття «ясної» та «потьмареної» свідомості. «Змінені» стани свідомості. Синдроми кількісного порушення або виключення свідомості: непритомність, обнубіляція, сомнолентність, оглушення, сопор, кома. Синдроми якісного порушення або потьмарення свідомості: деліріозний, онеїроїдний, аментивний, синдром сутінкового стану. Синдроми дереалізації та деперсоналізації. Вікові особливості порушень свідомості та самосвідомості. |
2 |
|
10. |
10. |
Розлади особистості.
Проблема співвідношення клінічної і психологічної феноменології особистісних розладів при психічних захворюваннях. Патопсихологічні прояви порушень особистості. Патопсихологічний підхід до вивчення особистісних порушень: методологічні передумови і основні принципи аналізу. Порушення структури ієрархії мотивів. Формування патологічних потреб і мотивів. Порушення смислоутворювання. Порушення саморегуляції і опосередкування. Порушення критичності і спонтанності поведінки. Порушення формування характерологічних особливостей особистості. Основні методичні прийоми дослідження порушень особистості в патопсихології. |
2 |
|
11. |
11. |
Дослідження патопсихологічних синдромів.
Відмінність психопатологічних (клінічних) синдромів та патопсихологічних. Рівні системи ієрархії мозкових процесів. Патопсихологічні синдроми за І. А. Кудрявцевим (1982). Доповнення переліку патопсихологічних регістр-синдромів, яке ввели В. М. Блейхер, І. В. Крук і С. Н. Боков. |
4 |
|
|
|
Всього |
28 |
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
|
№ |
Назва теми |
|
1 |
Методика Кооса |
|
2 |
Методика «Піктограми» |
|
3 |
Методика «Класифікація предметів» |
|
4 |
Методика «Виключення зайвого» |
|
5 |
Методика «Істотні ознаки» |
|
6 |
Методика «Прості аналогії» |
|
7 |
Методика «Складні аналогії» |
|
8 |
Методика «Встановлення послідовності подій» |
|
9 |
Методика «Опосередковане запам’ятовування за Леонтьєвим» |
|
10 |
Методика «Тематичний апперцепційний тест» |
ТЕМАТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ
|
№
|
Назва теми |
|
1 |
Патопсихологічна школа в Україні.
|
|
2 |
Патопсихологічні порушення при наркоманії.
|
|
3 |
Патопсихологічні порушення при ВІЛ (СНІД).
|
|
4 |
Патопсихологічні порушення у жертв насилля.
|
|
5 |
Патопсихологічні порушення при нехімічних видах залежностей.
|
|
6 |
Психопатологічні варіанти страхів у дітей.
|
|
7 |
Особливості депресій у дітей раннього віку.
|
|
8 |
Види порушення поведінки у дітей.
|
|
9 |
Клінічна картина дитячих форм шизофренії.
|
|
10 |
Особливості перебігу епілепсії в дитячому віці.
|
|
11 |
Специфічні неврози у підлітків.
|
|
12 |
Синдром порушення уваги з гіперактивністю.
|
|
13 |
Психічні розлади на тлі інфекційних захворювань.
|
|
14 |
Психічні розлади на тлі інтоксикацій.
|
|
15 |
Зміни психічної діяльності при маніакально-депресивному психозі:
|
|
16 |
Патопсихологічні зміни при атрофічних процесах у головному мозку: хвороба Альцгеймера/ хвороба Піка/ Хорея Гентінгтона, сенільна деменція (за вибором).
|
|
17 |
Патопсихологічні порушення при токсикоманії.
|
|
18 |
Патопсихологічні порушення при невротичних станах.
|
|
19 |
Патопсихологічні порушення при афективних розладах.
|
|
20 |
Вегетативні та психологічні зміни при різних видах депресії.
|
МЕТОДИ НАВЧАННЯ
У процесі навчання студентів з курсу «Патопсихологія» застосовуються такі методи:
І. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:
1. За джерелом інформації:
– словесні (лекція – традиційна, проблемна, лекція-презентація із застосуванням ІКТ; семінари, пояснення, бесіда);
– практичні (опрацювання наукових досліджень, технології case-study, проблемно-пошукові, компетентнісно-орієнтовані);
– наочні (демонстрація, спостереження, ілюстрація).
2. За логікою передачі та сприймання навчальної інформації:
індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.
3. За ступенем самостійності мислення:
репродуктивні, пошукові, дослідницькі (проектні), творчі.
ІІ. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності: дидактична дискусія, «мозковий штурм», технології case-study, демонстраційні методи, практико-орієнтоване «занурення» у ситуацію, створення ситуації пізнавальної новизни, аудіовізуальний метод, інтерв’ювання, метод проектів, моделювання, творчі завдання, професійно-орієнтовані ділові ігри, експерименти, тематичні дискусії.
МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
У процесі оцінювання навчальних досягнень студентів з курсу «Психологія» застосовуються такі методи:
- методи усного контролю: відповідь на практичному занятті;
- методи письмового контролю: письмове опитування, перевірка виконання завдань самостійної роботи, модульна контрольна робота, залік.
|
К-ть балів |
ЗМ1 |
ЗМ2 |
|||||||||
|
Т1 |
Т2 |
Т3 |
Т4 |
Т5 |
Т6 |
Т7 |
Т8 |
Т9 |
Т10 |
Т11 |
|
|
Практичні заняття |
2 |
3 |
3 |
3 |
2 |
2 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
Самостійна робота: опитування (30 б) |
2 |
3 |
3 |
3 |
2 |
2 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
Самостійна робота: завдання (20 б) |
2 |
2 |
4 |
4 |
6 |
2 |
|||||
|
Залік (20 б) |
20 |
||||||||||
СХЕМА НАРАХУВАННЯ БАЛІВ
За умов несвоєчасного виконання оцінка може бути знижена на 1-2 бали.
Шкала оцінювання: національна та ЄКТС
|
За шкалою ЄКТС |
За шкалою академії |
За національною шкалою |
|
|
Екзамен |
Залік |
||
|
A |
90 – 100 (відмінно) |
5 (відмінно) |
Зараховано |
|
B |
82 – 89 (дуже добре) |
4 (добре) |
|
|
C |
75 – 81 (добре) |
||
|
D |
64 – 74 (задовільно) |
3 (задовільно) |
|
|
E |
60 – 63 (достатньо) |
||
|
FX |
35 – 59 (незадовільно – з можливістю повторного складання) |
2 (незадовільно) |
Не зараховано |
|
F |
1 – 34 (незадовільно – з обов’язковим повторним курсом) |
||
Перелік питань до заліку:
1. Патопсихологія як галузь психології. Порівняльна характеристика патопсихології, психопатології та спеціальної психології.
2. Предмет, задачі та методологічні основи практичної патопсихології.
3. Принципи патопсихологічного дослідження.
4. Загальні уявлення про етіологію психічних розладів. Чинники, які впливають на розвиток психічних розладів.
5. Загальні уявлення про патогенез психічних розладів.
6. Типи перебігу психічних розладів.
7. Клінічні форми розладів сприйняття.
8. Галюцинації, їx види. Псевдогалюцинації.
9. Клінічні форми розладів відчуття.
10. Кількісні та якісні розлади відчуття.
11. Розлади мислення за темпом перебігу асоціацій.
12. Розлади мислення за зв’язком асоціацій.
13. Розлади мислення за змістом асоціацій.
14. Маячення та його види.
15. Причини і характеристика сенсорної та семантичної афазій.
16. Причини і характеристика моторної та амнестичної афазій.
17. Методи дослідження експресивної та імпресивної мови.
18. Методи дослідження внутрішньої та письмової мови і читання.
19. Загальна характеристика пам’яті та її порушення: гіпермнезія, гіпомнезія.
20. Амнезія, причини, види та їх характеристика.
21. Загальна характеристика пам’яті та її порушення: парамнезії.
22. Характеристика патологічного посилення емоцій.
23. Характеристика патологічного ослаблення емоцій.
24. Види порушення рухливості емоцій.
25. Види порушення адекватності емоцій.
26. Потяги їх психологічна характеристика. Розлади потягів: види порушень та їх ознаки.
27. Патологія рухо-вольових функцій: ступор; негативізм, амбівалентність, манерність; ехопраксія; вербигирація; порушення інстинктів.
28. Поняття затримки психічного розвитку та причини їх виникнення.
29. Затримка психічного розвитку. Дизонтогенетичні форми та їх психологічна характеристика.
30. Затримка психічного розвитку, зумовлена органічним враженням мозку та дефіцитом інформації на ранніх етапах онтогенезу.
31. Затримка психічного розвитку, пов’язана з дефектом аналізаторів.
32. Дитячий аутизм (синдром Канера).
33. Поняття, причини та види розладів інтелекту.
34. Поняття про аутизм. Причини раннього дитячого аутизму та його характеристика. Поняття “аномальна дитина”.
35. Загальні закономірності виникнення психічних відхилень у дітей. Взаємозв’язок між розвитком, навчанням і вихованням.
36. Психогенні характерологічні та патохарактерологічні реакції.
37. Патопсихологічні форми особистісних розладів. Поняття про кластер А, В, С.
38. Особливості шизоїдного, шизотипового та паранояльного особистісного розладу.
39. Особливості антисоціального, межового істеричного та нарцисичного особистісного розладу.
40. Особливості уникаючого, залежного та обсесивно-компульсивного особистісного розладу.
41. Динаміка та психологічна діагностика особистісних розладів..
42. Прогноз і експертиза при особистісних розладах.
43. Істеричний невротичний розлад.
44. Невроз нав’язливих станів.
45. Депресивний, іпохондричний, фобічний невротичний розлад.
46. Невротичний розвиток особистості.
47. Невротичні порушення функцій систем і органів.
48. Критерії порушення свідомості. Дереалізація та деперсоналізація.
49. Синдроми виключення свідомості.
50. Синдроми потьмарення свідомості.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
основна:
1. Закалик Г. М., Терлецька Ю. М. Патопсихологія: понятійно-термінологічний словник: навч. посіб. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2016. 156 с.
2. Максименко С.Д., Чуприков А.П., Прокопович Є.М. та ін. Патопсихологія. навч. посіб. Київ: Видавництво ТОВ “КММ”, 2010, 210 с.
3. Мартинюк І. А. Патопсихологія: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2008. 208 с.
4. Ніконенко Ю.П. Клінічна психологія: навч. посіб. Київ: Вид. КНТ, 2016, 369 с.
5. Основи медичної психології : навч.-метод. посіб. / Ждан В.М., Скрипніков А.М., Животовська Л.В. та ін. Полтава: ТОВ «АСМІ», 2014. 255 с.
6. Основи патопсихології: навчально-методичний посібник / Н. А. П‘ясецька. Умань.:АЛМІ, 2015. 232 с.
7. Психіатрія і наркологія : підручник / В.Л. Гавенко, В.С. Бітенський, 2-ге вид., переробл. і допов. Київ: ВСВ "Медицина", 2015. 512 с.
8. Турецька Х., Гурська Т. Патопсихологія: навч. посіб. Тернопіль : Навчальна книга. Богдан, 2015. 160 с.
9. Середина Н. В., Шкуренко Д. А. Основи медичної психології: загальна, клінічна патопсихологія / Серія «Підручники, навчальні посібники». Ростов н / Д: «Фенікс», 2003 512 с.
10. Bromley D.B. The psychology of human ageing. L., 2014.- 452 р.
ДОДАТКОВА:
1. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психологической деятельности человека. Под ред. И. А. Полищука и А. Е. Видренко. Киев: Здоровье, 1980. 123 с.
2. Діденко С.В. Клінічна психологія. Словник-довідник. Київ: Академвадав, 2012. 320 с.
3. Коробіцина М.Б. Психологічна діагностика психічних розладів та розладів поведінки у дорослих та відповідні реабілітаційні заходи. Одеса:»Астропринт», 2015. 82с.
4. Коцан І.Я., Ложкін Г.В., Мушкевич М.І.. Психологія здоров’я людини. Луцьк: РВВ «Вежа» ВНУ ім. Лесі Українки, 2009. 316с.
5. Максименко С. Д. Медична психологія. Київ, 2014. 520 с.
6. Матейко Н.М. Клінічна психологія: словник-довідник. Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2015. 134с.
7. Мельник А.П. Патопсихологія та спецпрактикум з клінічної психодіагностики. Луцьк: Іванюк В.П., 2013. 68 с.
8. Приходько Ю.О. Практична психологія: введення у професію: навч. посібник. Київ: Каравела, 2012. 189 с.
9. Савенкова І.І. Навчально-методичний посібник «Патопсихологія». – Миколаїв, 2017. 158 с.
10. Стець В.І., Хавула Р.М. Патопсихологія: навчально-методичний посібник. Дрогобич : Видавничий відділ ДДПУ ім. І. Франка, 2015. 240с.