Мета практики: поглиблення та закріплення знань, отриманих студентами в процесі теоретичного та практичного навчання, набуття ними практичних умінь та навичок під час проведення польових і лабораторних досліджень.
База практики: База практики: Варіант 1 (для очного навчання) Національний природний парк "Хортиця", околиці м.Запоріжжя, навчально-наукові лабораторії кафедри садово-паркового господарства Хортицької національної академії.
Варіант 2 (для дистанційного навчання) ґрунти території за місцем проживання. Протягом практики студенти підтримують зв'язок із викладачем за допомогою електронної пошти zm311270@gmail.com),">(zm311270@gmail.com), у Viber та у форматі відеоконференцій на платформі ZOOM.
У результаті проходження практики студенти повинні знати:
методику діагностування різних типів ґрунтотвірного процесу, ґенезису зональних та азональних ґрунтів, їх профільну будову, склад, класифікацію, агрономічні та дендрологічні характеристики, вплив ґрунту на умови місцезростання, склад і продуктивність лісів і садовопаркових об’єктів, вплив лісо- та садово- паркових господарських заходів на властивості та екологічні режими ґрунтів, шляхи відтворення родючості ґрунтів під впливом лісових і декоративних фітоценозів, заходи раціонального використання та охорони земель від деградації на територіях зеленого будівництва;
Завдання практичної підготовки:
– вибирати типові майданчики (полігони) для закладки ґрунтових розрізів,
– здійснювати їх прив’язку, описувати профілі ґрунтів за морфогенетичними ознаками,
– діагностувати їх ґенезу для напрацювання агрономічної, лісо- та садово-паркової характеристик і рекомендацій (управлінських рішень) з відтворення / підвищення родючості ґрунтів та раціонального використання земель, у т.ч. в садово-парковому господарстві.
В основу організації педагогічної практики студентів покладено такі принципи:
- професійна спрямованість цілей, завдань і змісту практики, їх відповідність сучасним вимогам до освітнього процесу й до фахівця садово-паркового господарства;
- неперервний характер педагогічної практики, який забезпечується спадкоємністю завдань, що вирішуються протягом кожної наступної практики, поступовим їх ускладненням, підвищенням вимог до якості їх виконання. Від візуального ознайомлення до науково-педагогічного вивчення наукових явищ і процесів для напрацювання агрономічної, лісо- та садово-паркової характеристик і рекомендацій (управлінських рішень) з відтворення / підвищення родючості ґрунтів та раціонального використання земель, у т.ч. в садово-парковому господарстві;
- діяльнісний підхід, що орієнтує не на пасивне засвоєння прикладів і способів діяльності фахівця садово-паркового господарства, а на самовираження студентів у активному, творчому освітньому процесі;
- комплексний характер змісту й організації практики, який передбачає здійснення міжпредметних зв’язків під час проведення різноманітних форм опису профілів ґрунтів за морфогенетичними ознаками;
- принцип диференціації та індивідуалізації змісту, організації практики, що передбачає урахування специфіки спеціальності, індивідуальних особливостей здобувачів освіти, умов майбутнього спеціаліста;
- особистісно зорієнтований підхід до освітнього процесу, в якому можна виділити два аспекти – психологічний і педагогічний при виконанні творчого завдання по рекомендаціям підвищення родючості ґрунтів та раціонального використання земель, у т.ч. в садово-парковому господарстві
Загальні компетентності випускника за стандартом фахової передвищої освіти:
ЗК1 Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
ЗК2 Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця в загальній системі знань про природу і суспільство та в розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
ЗК3 Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК4 Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК5 Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
ЗК6 Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК7 Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.
ЗК8 Здатність спілкуватися іноземною мовою.
Перелік спеціальних компетентностей:
СК 1. Здатність застосовувати знання зі спеціалізованих підрозділів науки (екології, ботаніки, дендрології, фізіології рослин, генетики та селекції декоративних рослин, ґрунтознавства міських екосистем, агротехніки вирощування декоративних рослин, проектування, формування та експлуатації компонентів садово-паркових об’єктів, захисту декоративних рослин від шкідників та хвороб, механізації садово- паркових робіт тощо). Володіти професійними знаннями для вирішення завдань з організації та ведення садово-паркового господарства. Володіти на операційному рівні методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, культивування декоративних рослин та рослинних садово-паркових угруповань, підтримання їх декоративності, стійкості і стабільності в умовах комплексної зеленої зони міста.
Інтегральна компетентність (ІК): Здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми професійної діяльності у галузі вирощування декоративних рослин, фітодизайні та флористиці, проектування, створення та експлуатації об’єктів садово-паркового господарства або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій і методів рослинництва, ландшафтної архітектури, садово-паркового будівництва та екології і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
Основним навчально-методичним документом, що забезпечує комплексний підхід до організації підготовки, системності, послідовності навчання студентів є програма практичної підготовки. Практика у своїй неперервності та наступності є невід’ємною складовою підготовки кваліфікованих фахівців.
- Викладач: Завгородній Михайло Петрович