Лекція 1 Вступ у дисципліну «Оздоровчі системи»
План:
1. Оздоровчі системи як навчальна дисципліна.
2. Сутність здоров’я. Характеристики здоров’я населення України.
3. Здоров’я людини та його взаємозв’язок зі способом життя. структура і характеристика оздоровчих систем.
1. Оздоровчі системи як навчальна дисципліна. Метою навчальної дисципліни «Оздоровчі системи» є підвищення професіоналізму майбутнього спеціаліста в області оздоровлення та відновлення людини за допомогою як сучасних засобів фізичного виховання, так і нетрадиційних систем оздоровлення. Основними завданнями вивчення дисципліни «Оздоровчі системи» є: озброїти майбутніх фахівців знаннями про системи оздоровлення для дорослого населення; сформувати уявлення про раціональне використання не традиційних систем оздоровлення; навчити застосуванню у майбутній професійній діяльності різноманітних сучасних засобів фізичного виховання і нетрадиційних систем оздоровлення. Після проходження навчальної дисципліни студенти повинні знати: основні підходи визначення поняття здоров’я; основні засоби визначення рівня здоров’я; структуру та характеристику оздоровчих систем; особливості оздоровчих технологій відповідно класифікації; основні положення систем фізичного удосконалення йоги, ушу, П.К. Іванова, Г.П. Малахова, К.П. Бутейко тощо.
Вивчення дисципліни дасть змогу студентам вміти: застосувати набуті знання у практиці оздоровчого тренування; проводити заняття з використанням систем оздоровлення; пропагувати здоровий спосіб життя; здійснити вибір системи (технології) оздоровчого тренування відповідно до індивідуальних особливостей людини; оцінювати індивідуальну конституцію людини згідно методики аюрведів; підбирати засоби системи йоги для індивідуального фізичного удосконалення; володіти технікою релаксації; визначати автоматичну, контрольну паузи дихання; володіти основами дихання за методиками пранаями-йоги, К.П. Бутейко, С.М. Стрельнікової тощо.
2. Сутність здоров’я. Характеристика стану здоров’я населення України Здоров'я – дорогоцінний дар, який людина одержує від природи. Недаремно в народі говорять: «Здоровому – все здорово». Про цю просту і мудру істину слід пам'ятати завжди. А не тільки в ті моменти, коли в організмі людини починаються збої і ми вимушені звертатися до лікарів, вимагаючи часом від них неможливого. Якою б сучасна медицина не була, вона не всесильна. Загальноприйнятим у міжнародному спілкуванні є визначення здоров`я, викладене у преамбулі Статуту ВООЗ (1948 р.):
"Здоров`я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад". Фізичне здоров`я визначають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, фізіологічні функції організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівні фізичного розвитку органів і систем організму. До сфери психічного здоров`я відносять індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість.
Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уяв, почуттів тощо. Психічне здоров`я пов`язано з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові і чинники обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на, так би мовити, однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів.
Духовне здоров`я залежить від духовного світу особистості, його сприйняття складових духовної культури людства - освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей в контексті власних ідеалів і світогляду; - все це визначає стан духовного здоров`я індивіда.
Соціальне здоров`я індивіда залежить від економічних чинників, його стосунків із структурними одиницями соціуму –сім`єю, організаціями, через які відбуваються соціальні зв`язки - праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров`я, безпека існування тощо.
Слово “health” (здоров’я) походить від англійського “whole” (хул – цілий, цілісний), що означає завершеність, досконалість організації, тобто життєву надійність, гармонію функцій, енергію та свободу від будь-якого напруження, скутості.
Багато цікавих висловлювань про здоров’я знаходимо в літературі.
1. Німецький філософ Артур Шопенгауер писав: “ Здоров’я так переважає всі інші блага життя, що здоровий жебрак справді щасливіший від хворого короля”.
2. Відомий цілитель Поль Брег говорив: “За гроші можна купити все, але не здоров’я, не розум, не красу, не щастя”.
3. Сократ писав: “Здоров’я – це не все, але без здоров’я все – ніщо”
5. Ірина Вільде (українська письменниця (1907р.)): “Тисячі речей необхідні здоровому, і тільки одна хворому: здоров’я”.
„Ніщо так не виснажує та не руйнує людину, як тривала фізична бездіяльність”, - говорив Аристотель. У мудрому вислові Авіцени сказано, що „людина, яка помірно та послідовно займається фізичними вправами, не потребує ніякого лікування”. Сьогодення вимагає від нас значного переосмислення підходів до власного здоров’я та шляхів його формування і збереження.
За даними ВОЗ с кожним роком середня тривалість життя людини повинна збільшуватись більше чим на місяць. При чому повинно збільшуватись на час і тривалість хворобливого стану, а час здорового існування індивіду. Затрати на медичне обслуговування найбільше зростають – 2-3 роки до смерті не залежно від віку людини. І чи стануть вік і захворювання близнюками в значній мірі залежить від нас. В той же час на нас навалюється великий потік інформації не лише про нові сучасні перевірені практикою системи оздоровлення, але і про псевдонаучні сенсації суть яких спрямовано до матеріальної вигоди їх авторів.
Розібратись у вирі інформації покликані в першу чергу фахівці з фізичного виховання починаючи з шкільної лави і підтримуючи ці знання у вищому навчальному закладі. Старий принцип - чим більше, тим краще, - як вважає Кенет Купер, - викликає серйозні сумніви, якщо він співпадає з голодуванням або марафонськими забігами. Якщо ви будете пробігати більше 5 км п’ять разів на тиждень, то ви пробіжите до чого завгодно, тільки не до здоров’я.
„Природа милостива, - каже Амосов. - досить 20-30 хв. на день занять фізичною культурою, але таких, щоб пульс почастішав удвічі, а 40-60 хв. взагалі чудово”. „РЕЖИМ ЗДОРОВ’Я” М.М. АМОСОВА Вважає головною умовою збереження здоров’я людини - дотримання режиму здоров’я. Під названим режимом вчений розуміє спосіб життя людини, який сприяє відновленню, підтримці і розвитку резервів організму, Його найважливішими факторами є правильне харчування та фізична активність. Сутністю правильного харчування М.М. Амосов називає обмеження енергетичної цінності та питомої ваги жирів тваринного походження, обмеження солі - за умови повноцінного набору життєво необхідних речовин. Мова йде про збалансовану дієту, тобто сувору відповідність кількості спожитої їжі енергетичним витратам організму. Обмеження у харчуванні повинні обов’язково сполучатися із повноцінним складом їжі. Необхідні у достатній кількості жири рослинного походження, вітаміни, мікроелементи. Тваринні жири та вуглеводи також потрібні організму, однак вони являють собою енергетичний матеріал і їх кількість повинна відповідати енергетичним витратам. Коли мова йде про раціональне харчування, в сучасних умовах це, в першу чергу - обмеження кількості їжі. Обмеження в їжі спочатку переносяться важко і не обходяться без почуття голоду. Апетит - психічна функція і щоб „де тренувати” її необхідно приблизно 3 місяця. Після цього терміну почуття голоду притуплюється і людина відчуває себе ситою, споживаючи невелику кількість їжі. Головне - не боятися відчуття голоду. Воно не є сигналом небезпеки для організму, якщо у людини не критично мала маса тіла і вона отримує повноцінну за складом їжу. Люди, на думку М.М. Амосова, повинні їсти набагато менше їжі, ніж їдять сьогодні. Необхідно знати, що їжею не стільки задовольняються потреби організму, скільки задовольняється апетит. Необхідно переконувати населення в тому, що краще бути худим, худі здоровіші за повних. Другий важливий фактор режиму здоров’я - фізичні навантаження, значення яких для профілактики серцево-судинних захворювань і активізації резервів організму неможливо переоцінити. Слід засвоїти головне: режим фізичних навантажень - це не курс лікування, це - постійний життєвий стандарт. Люди, які інтенсивно займалися спортом і припинили заняття, мають не менший ризик захворіти на серцево-судинні захворюванні, чим ті, які раніше зовсім не займалися. Фізична активність необхідна у будь-якому віці, однак чим людина старша, тим вона для неї важливіша. Пів години на день, що використані на оздоровче тренування, є надійною профілактикою серцево-судинних та багатьох інших хронічних захворювань, підвищать ефективність їх лікування, відсунуть старіння і дадуть можливість довгі роки насолоджуватися здоров’ям і необмеженою працездатністю. Основною метою оздоровчого тренування (ОТ), на думку М.Амосова, повинно бути покращення стану серцево-судинної, дихальної, м’язової, а також інших систем організму шляхом максимальної активізації їх функціональних резерві Слід виключати із ОТ ізометричні (статичні) скорочення м’язів, які відбуваються в анаеробному режимі. Вони ставлять вимоги до м’язу, який працює, але не тренують систему транспорту кисню. Фізичні вправи на анаеробному рівні з інтенсивними навантаженнями, які перевищують максимальне споживання кисню, є виснажувальними. Тренування системи транспорту кисню і м’язової системи повинно базуватися на аеробних вправах. Рівень навантажень повинен бути субмаксимальним у межах 60-70% максимальної аеробної потужності. Особам старше 50-ти років - до 50%. Тренування аеробної потужності можливе за умови включення у вправи великих м’язових груп на період 3-5 хвилин з перервами однакової тривалості для відпочинку або легкого навантаження. Численні фізіологічні дослідження свідчать, що вправи, які тренують серцево-судинну систему, повинні бути: - ізотонічними (динамічними), а не ізометричними (статичними); - аеробними, а не анаеробними; - з відпочинком, а не безперервними; - субмаксимальними, а не максимальними. Тривалість ОТ повинна бути не менше 30 хв., бажано щоденно, в крайньому випадку - не менше 5 разів на тиждень. Велике значення має регулярність занять. При правильному проведенні ОТ тренувальний ефект впливу на серцево-судинні і дихальну системи досягається через 1-2 місяці. ОТ представників різних професій повинно враховувати обсяг їх енергетичних затрат, відповідність енергетичним затратам на тренуванні. Сумарні витрати енергії на працю, фізичні вправи і активний відпочинок повинні, на думку вченого складати 2000-3000 ккал. на добу (представники розумової або легкої фізичної праці витрачають на трудові процеси приблизно 800-900 ккал. на добу). Тренувальний вплив на серцево-судинну і дихальну системи мають навантаження, які супроводжуються ЧСС 130 уд. хв. і вище. Гарант успіху - систематичні заняття. Якщо немає можливості регулярних занять - їх краще не починати. Час тренувань суттєвого значення не має, але не раніше чим через 2 години після їжі. Бажано проводити заняття в один час. До припинення потовиділення не рекомендується приймати душ.
Микола Амосов також сформулював свої головні ідеї та погляди на проблему збереження і зміцнення здоров’я:
1. У більшості хвороб винна не природа, не суспільство, а тільки сама людина. Найчастіше вона хворіє через лінощі й пожадливість, а часом і через нерозумність.
2. Не покладайте надій на медицину. Вона чудово лікує багато хвороб, але не здатна зробити людину здоровою.
3. Щоб стати здоровим, потрібно докласти і значних фізичних зусиль, їх нічим замінити. Людина, на щастя, така довершена, що майже завжди їй можна повернути здоров’я. Тільки необхідні для цього зусилля зростають в міру старіння й поглиблення хвороб.
4. Величина будь-яких зусиль визначається стимулами, стимули - значенням мети, а часом і можливістю її досягти. На жаль, здоров’я частіше стає метою, коли смерть стає близькою реальністю. Однак слабовільну людину навіть смерть не може надовго налякати.
5. Для здоров’я потрібні чотири умови: фізичні навантаження, обмеження в харчуванні, загартування, час і вміння відпочивати. І ще п’ята - щасливе життя! На жаль, без перших чотирьох умов воно не забезпечить здоров’я. Але якщо немає щастя у житті, де знайти стимули для зусиль, щоб напружуватися і голодати?
6. Природа милосердна: вистачить 20-30 хвилин фізкультури щодня, але такої, щоб виснажитися, спітніти і щоб пульс удвічі зріс. Якщо цей час подвоїти, то взагалі буде чудово.
7. Треба обмежити себе в харчування. Підтримуйте масу тіла як мінімум - ріст (у см.) мінус 100.
8. Уміння розслабитись - наука, але до неї потрібен ще й характер.
9. ІІро щастя. Кажуть, що здоров’я - це вже щастя. Це не правильно: до здоров’я можна звикнути і не помічати його. Правда хвороба - це вже точно нещастя. Амосов М.М. наголошує на необхідності двох напрямів фізичних вправ. Перший і найважливіший: підвищення резервів серцевосудинної і дихальної систем. Другий: підтримувати на певному рівні функцію м’язів і суглобів. М.Амосов вважає пульс найважливішим показником, яким слід керуватися під час тренувань. Ним модифікована таблиця пульсових режимів, запропонована К.Купером.
Амосов запропонував термін «кількість здоров’я», розуміючи поняття здоров’я як суму «резервних потужностей основних робочих органів і функціональних систем організму». Саме Амосов розрізняє2 види здоров’я – статичне (у стані спокою) та динамічне (до й після дозованих та граничних навантажень). Розрізняють поняття "об'єктивне здоров'я" і "суб'єктивне здоров'я". Звичайно, суб'єктивні відчуття точно відображають стан організму, проте буває і так, коли при об'єктивних порушеннях здоров'я ніяких суб'єктивних відчуттів не виникає, і навпаки, при суб'єктивних скаргах не виявляється об'єктивних порушень.
Здоров’я визначають за допомогою антропометричних даних, фізіологічних, клінічних, біохімічних показників. Визнати стан здоров’я навіть як задовільний в Україні, поки що, на жаль, не можна. Свідченням цього є статистика.
Дозвольте назвати деякі цифри, які ще більше повинні активізувати наше з Вами актуальне ставлення до свого здоров’я. За підсумками січня-квітня у трьох регіонах України - Закарпатській, Рівненській областях та м. Києві зареєстровано природний приріст населення (відповідно 479, 174 і 391 особа).
Основні причини смертності (2019 р) Хвороби с-м кровообігу — 480.120 Новоутворення — 89.008 Зовнішні причини захворюваності та смертності — 61.377 Хвороби органів травлення — 35.195 Хвороби органів дихання — 23.276 Інфекційні та паразитарні хвороби — 17.256 Туберкульоз — 10.357 Хвороби, зумовлені вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) — 5.171 ВСЬОГО — 754.462
Що впливає на передчасну смертність
· Режим харчування і низька рухова активність – на 35%
· Куріння – на 36%
· Зловживання алкоголем – на 10%
· Інфекційні хвороби – на 7%
· Токсичні речовини - 5%
· Венеричні захворювання – 2,5%
· Вогнепальна зброя – 1%
· Дорожньо-транспортний травматизм – 1,5%
· Лікарські препарати – 1%
Встановлено, що станом на 2019 р. середня тривалість життя становила:
· жінок - 73,5 років,
· чоловіків – 62,7років.
· 2018-2019 рр. 63,79чол 74,86жін
Тривалість життя:
· в Україні – 69,2 роки
· В Японії – 83 роки
· Ісландії, Швеції, Швейцарії – 81 рік
Середня тривалість життя на 11,7 роки менша, ніж в соціально благополучних країнах Європи. Середня тривалість здорового життя (не обтяженого хронічними не інфекційними захворюваннями) – на 12,4 роки менша ніж у згаданих країнах.
За цими показниками Україна поступається також:
Польщі, Білорусі, Словаччині, Угорщині, Боснії, Герцеговині, Туреччині, Вірменії, Албанії Молдові. Серед 15 колишніх республік СРСР Україна посідає 10 місце. За тривалістю життя Україна посідає 74 місце серед 162 країн світу та 37 – у Європі (станом на 2018 рік).
Станом на 2019 рік Україна займає вже 135 місце серед 192 країн. Це результат того, що:
- 41% осіб працездатного віку палить, 58% чоловіків курять;
- близько 40 % підлітків;
з жінок максимального дітородного віку (20-39 років) палить кожна 3-4-та, частота паління серед жінок зростає.
Смертельними жертвами паління в Україні щорічно є близько 100 тис. осіб. Якщо не схаменемося, то 2020 році понад 22 відсотки смертей будуть обумовлені тютюнопалінням; - 6,5млн.чоловіків працездатного віку мають проблеми з алкоголем. Кожен 8-й – алкоголік.
· Близько 115 тис. молодих людей (14-29 рр) стоять на обліку, бо мають проблеми з наркоманією.
· Лише 9% населення охоплені фізичною культурою.
Основні причини зростання захворюваності:
-відсутність у значної частини населення навичок здорового способу життя;·
- незадовільне матеріальне становище населення тобто погіршення умов життя населення;·
- незбалансованість харчування;
- негативний або незадовільний екологічний стан навколишнього природного середовища (Чорнобиль, забруднення землі і води);·
- не завжди достатня і доступна медична допомога. Найбільшими темпами зросла поширеність хвороб серед підлітків (на 73,7%), найменшими – серед дітей (на 13,1%). У період 2011-2019 рр. захворюваність на розлади психіки зросла на 9,7%, а поширеність хвороб – на 4,6%
СТРУКТУРА І ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНИХ ОЗДОРОВЧИХ СИСТЕМ
Формування індивідуального стилю здорового способу життя вимагає використання різних засобів. Накопичений досвід народів та їх культур свідчить про перевагу комплексного підходу у використанні засобів фізичної культури. Розглянемо класифікацію основних природних систем оздоровлення.
Так, до систем психоемоційного оздоровлення відносяться ті, які особливу увагу звертають на сукупність такої тріади як: рух, дихання, свідомість. Особливість східних систем пов’язана з тим, що людина, яка прагне фізичної досконалості, повинна мати високі моральні якості
До основних систем цієї групи відносять:
- систему аутогенного тренування - систему Норбекова;
ОЗДОРОВЧІ ТЕХНОЛОГІЇ
Системи Фізичного розвитку
Системи Очищення організму
Системи Оздоровчого харчування
Системи Загартування
Дихальні системи
Системи психоемоційного оздоровлення
Системи духовного оздоровлення 2 - (йога, цигун, ушу, східні єдноборства з системою етичних правил та фізичних вправ)
Так, до систем фізичного розвитку відносяться ті, яким притаманна настанова на виконання певних рухів, що впливають на окремі м’язові групи, суглоби, зв’язки. Їм належить першочергова роль у підтриманні здоров’я.
До основних систем цієї групи відносять: - Система Лідьярда “Бігом від інфаркту” (тривалий повільний біг як засіб розвитку та зміцнення серцево-судинної та дихальної системи);
· Японська система “Десять тисяч кроків до здоров’я”;
· Система Амосова алгоритм здоровя “Режим обмежень та навантажень”, “Тисяча рухів”; · Аеробіка Джейн Фонди – поєднання засобів гімнастики й танців з музикою; · Система К. Бейлі для повних – застосування аеробних вправ як засобу спалювання зайвого жиру;
· Шейпінг – оздоровча система розроблена у Санкт-Петербурзі, є поєднання засобів аеробіки та атлетичної гімнастики з використанням елементів комп’ютерного контролю за ефективністю занять;
· Фітнес – оздоровча система, яка забезпечу тренування серцево-судинної системи під контролем, коректну техніку дихання, тренування м’язів, що підтримують поставу та створюють підтягнутий зовнішній вигляд, тренування гнучкості та вміння розслаблюватись, раціональне, харчування, що забезпечує організм необхідною енергією;
· Система аерофітнес – заснована на елементах аеробіки, калланетики, стретчингу, шейпінгу. Комп’ютерне тестування пропонує вимірювання певних параметрів (маси, зросту, об’єму зап’ясть, шиї, грудей, талії, стегон тощо), фізичного розвитку, рухових тестів;
· Атлетична гімнастика “Бодібілдінг” – система вправ з обтяженнями з метою покращення “будови тіла”; 3
· Аквааеробіка (гідроаеробіка) – енергопродуктивна, напружена система аеробних вправ, що виконуються у воді. Опір води ускладнює виконання рухів і його подолання прискорює розвиток м’язових груп. До цього ж додається позитивноподразнюючий вплив води на більшість ділянок тіла.
· Слім-джім – система вправ, що об’єднують елементи аеробіки, шейпінгу, калланетики та бодібілдінгу.
· Система «Бодіфлекс» - комплекс вправ, які сприяють покращенні будові тіла за рахунок спалення жиру.
· Система «Пілатеса» - комплекс фізичних вправ, які виконуються у повільному темпі.
До систем оздоровчого харчування слід віднести такі, які пояснюють правильність вибору того чи іншого способу харчування. Так, до цієї групи відносять:
- Система харчування Монтеньяка.
- Система харчування Х.Моля.
- Система Гарберта Шелтона (роздільне харчування)
До дихальних систем відносять ті, які пояснюють правильність дихання людиною, що відповідно впливає на організм. Так, до цієї групи систем відносять:
- Дихання за Бутейко;
- Дихання за Стрельніковою;
- Дихання за Бреггом.
До систем загартування відносять ті, які показують різноманітні способи загартування людського організму. До цієї групи слід віднести:
- Систему загартування Залманова;
- Систему загартування Кнейпа;
- Природну систему оздоровлення Іванова
4 Так, до систем очищення організму слід віднести такі, що дозволяють очистити думки, помисли, переконання і свідомість. Це допомагає проаналізувати, переглянути і від коректувати власну життєву позицію у відношенні до вічних, загальнолюдських та особистих цінностей.
Очищення організму необхідне для виліковування різних хвороб. До цієї групи систем слід віднести:
- Систему очищення за Малаховим (очистка нирок);
- Система Петра Курінного (очищення печінки)
- Система очищення лімфи Норберта Уокера за допомогою соків цитрусових.
- Система голодування.
Кожна із запропонованих оздоровчих систем довела своє право на існування дивовижними результатами, досягнутими розробниками та їх послідовниками. У той же час жодна із систем не є і не може бути універсальною, тобто такою, що може бути прийнятною для всіх людей у всіх випадках життя. Саме запропоновані системи будуть розглядатися на наступних лекціях. Підсумок Таким чином, слід кардинально змінити у нашій свідомості ієрархію цінностей. Хворіти з дрібниць не вигідно ні нам, ні суспільству в цілому. Бути в хорошій формі – вимога часу. У майбутньому численні хвороби будуть розглядатися як наслідок безкультур’я, відсталості, хворіти вважатиметься ганебним. Саме тому, сьогодні піднімаються такі питання, щоб було модним бути здоровою особистістю. Адже здоров’я людини визначається як один із важливих соціальних факторів, що свідчить про загальне здоров’я суспільства, сприятливі екологічні умови, ефективність системи виховання, освіти та реорганізації виробництва. Тим більше, що в усі періоди існування людства питання про те, що таке здоров’я було найвагомішим. Наш народ завжди приділяв здоров’ю велику увагу. Про це свідчить безліч фактів.
5 САМООЦІНКА ЗДОРОВ'Я (ЗА ВОЙТЕНКО В. П.)
Питання Відповідь Оцінка
1. Чи турбує Вас головний біль?
2. Чи можна сказати, що Ви легко прокидаєтесь від будь-якого шуму?
3. Чи турбує Вас біль у ділянці серця?
4. Чи вважаєте Ви, що у Вас погіршився зір?
5. Чи вважаєте Ви, що у Вас погіршився слух?
6. Чи намагаєтесь Ви вживати кип'ячену воду?
7.Чи турбує Вас біль в суглобах?
8. Чи впливає на Ваше почуття зміна погоди?
9. Чи бувають у Вас періоди, коли після хвилювання важко заснути?
10. Чи турбує Вас затвердіння?
11.Чи турбує вас біль у ділянці печінки?
12.Чи буває у Вас запаморочення?
13. Чи стало Вам важче зосереджуватись, ніж раніше?
14.Чи турбує Вас послаблення пам'яті?
15. Чи відчуваєте Ви в різних частинах тіла поколювання, ковзання мурашок"?
16. Чи турбує Вас дзвін або шум у вухах?
17.Чи тримаєте Ви для себе в домашній аптечці один з наступних медикаментів: нітрогліцерин, валідол, серцеві краплі?
18.Чи бувають у Вас на ногах набряки?
19.Чи доводиться Вам відмовлятись від деяких страв?
20. Чи буває у Вас задуха при швидкій ходьбі?
21.Чи турбує Вас біль у ділянці попереку?
22.Чи вживаєте для лікування мінеральну воду?
23.Чи можна сказати, що Вам не важко у певній ситуації розплакатись? 24.Чи ходите Ви на пляж?
25.Чи бувають у Вас періоди, коли Ви відчуваєте себе радісно, збудженим, щасливим?
26.Чи вважаєте Ви, що зараз Ви також працездатні, як і раніше? 6
27. Як Ви оцінюєте стан свого здоров'я?
На перші 26 запитань передбачені відповіді "так" або "ні", на останнє - "добрий", "задовільний", "поганий", "дуже поганий". За перші 26 запитань респонденту нараховується 1 очко за кожну несприятливу відповідь, якщо відповідь сприятлива - 0 очок. Підсумкова цифра дає кількісну самооцінку Здоров'я. Відповідно, якщо на останнє питання дана відповідь "поганий", дуже поганий", додається 1 очко. Оцінка анкети визначається за таблицею. Оцінка анкети на предмет здоров'я
Кількість очок Стан здоров'я 0-3 Ідеальний 4-7 Добрий 8-13 Посередній 14-20 Задовільний 21-27 Незадовільний