ПРАКТИКА АСИСТЕНТСЬКА

 

1. Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Характеристика дисципліни за формами навчання

денна

заочна

вечірня

Вид практики

АСИСТЕНТСЬКА

Мова викладання, навчання та оцінювання

українська

Загальний обсяг кредитів / тижнів

3 / 2

Курс

3

3

3

Семестр

5

5

5

Обсяг кредитів

3

3

3

Обсяг годин

90

90

90

Форма семестрового контролю

залік

 

2. Мета та завдання асистентської практики

 

Мета: розвивати здатність розв’язувати комплексні проблеми професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, застосовувати методологію наукової та педагогічної діяльності, а також проводити власне наукове дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення у галузі спеціальної освіти та дотичних до неї міждисциплінарних напрямах; підготовка висококваліфікованого, конкурентоспроможного фахівця, здатного до викладацької роботи у ЗВО.

 

Завдання: продемонструвати результати комплексної психолого-педагогічної, методико-технологічної та інформаційно-аналітичної підготовки до розв’язання професійних завдань науково-педагогічної та дослідницької діяльності.

НАУКОВО-ВИКЛАДАЦЬКА СКЛАДОВА

1)      вивчити правові та нормативні основи функціонування системи освіти; порядок реалізації основних положень і вимог документів, що регламентують діяльність закладу вищої освіти, кафедри та викладацького складу щодо вдосконалення навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи на основі державних освітніх стандартів;

2)      проаналізувати сучасні методологічні стратегії розвитку освіти в Україні та світі для подальшої імплементації провідного вітчизняного та міжнародного досвіду у власну науково-педагогічну та дослідницьку діяльність;

3)      ознайомитися з організаційними формами та методами навчання у закладі вищої освіти; поглиблено вивчити психолого-педагогічний процес у вищій школі як цілісній системі, його структуру, взаємодію елементів, зміст на прикладі діяльності фахової кафедри;

4)      опанувати сучасними освітніми технологіями (в т.ч. інноваційними інформаційними технологіями) і засобами оцінювання якості професійної підготовки студентів на засадах реалізації принципів студентоцентризму, партнерства спілкування, індивідуалізації та диференціації.

ДОСЛІДНИЦЬКА СКЛАДОВА

1)     сприяти розвитку наукового світогляду та активізації наукового пошуку; здатності до критичного аналізу та оцінки сучасних наукових досягнень, генерування нових ідей при вирішенні дослідницьких і практичних задач, в тому числі в міждисциплінарних сферах;

2)           оволодіти сучасною методологією організації та проведення науково-дослідної роботи з урахуванням знань, умінь та навичок, здобутих під час опанування основними освітніми компонентами освітньої програми третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти;

3)    оволодіти сучасними методами добору й реалізації валідного і надійного діагностичного інструментарію відповідно до мети і завдань дослідження; сучасними методами кількісної і якісної обробки експериментальних даних (в т.ч. з використанням сучасних інформаційних технологій);

4)           формувати вміння систематизувати, викладати і публічно презентувати результати проведеної науково-дослідної роботи у відповідній письмовій (наукова стаття) та усній (доповідь) формі.

 

3. Результати проходження асистентської практики

 

НАУКОВО-ВИКЛАДАЦЬКА СКЛАДОВА

Знати:

·     основні нормативні документи, що регламентують освітній процес у закладах вищої освіти (Закон України «Про вищу освіту» (2014 р.), Закон України «Про освіту» (2017 р.), перелік та загальні нормативи щодо основних видів навчальної, методичної, наукової й організаційної роботи професорсько-викладацького складу університету;

·     сучасні освітні тенденції, новітні освітні парадигми та методологічні засади вищої освіти в контексті передового досвіду України, Європи та світу;

·     закономірності і принципи організації освітнього процесу у закладі вищої освіти, формулювати зміст, цілі навчання, способи їх досягнення, форми контролю у ході реалізації освітніх програм різного освітньо-наукового рівня вищої освіти;

·     специфіку реалізації науково-дослідної та організаційної роботи викладача закладу вищої освіти з активізації наукових інтересів здобувачів першого та другого освітньо-наукового рівня вищої освіти у форматі різних форм навчання на дослідницькій основі.

 

Уміти:

·     аналітично оцінювати сучасні світові наукові й освітні стратегії та імлементувати їх у власну наукову й викладацьку діяльність;

·     на належному науковому рівні презентувати свої наукові ідеї та представляти власні доробки в науково-педагогічній діяльності;

·     моделювати, здійснювати й оцінювати освітню діяльність у галузі спеціальної освіти та дотичних до неї сфер, інтегруючи міждисциплінарні теоретичні знання та практичний досвід при підготовці навчально-методичних матеріалів для проведення сучасних лекційного, семінарського та практичного заняття;

·     в рамках реалізації освітніх програм різного освітньо-наукового рівня вищої освіти розробляти й реалізовувати індивідуальну стратегію розвитку та здійснювати моніторинг якості освіти й досягнень здобувачів вищої освіти;

·     здійснювати рефлексивно-аналітичну діяльність;

·     працювати у колективі, долати психологічні бар’єри для ефективної командної роботи.

 

ДОСЛІДНИЦЬКА СКЛАДОВА

Знати:

·     алгоритм наукового дослідження у сфері спеціальної освіти, порядок проведення дослідження і його етапи;

·     методологічні принципи, методи науково-педагогічного дослідження (теоретичні, емпіричні, статистичні);

·     рівні методологічного аналізу;

·     логіку розробки понятійно-категоріального, критеріального й діагностичного апарату дослідження.

 

Уміти:

·     виявляти та формувати нові ідеї та актуальні наукові проблеми, здійснювати проектування наукової роботи, визначати проблематику, гіпотезу, мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, складати робочий план теоретичного та експериментального дослідження у сфері освітніх, педагогічних наук

·     обґрунтувати та розробити понятійно-категоріальний, критеріальний й діагностичний апарат дослідження;

·     володіти комплексом методів науково-педагогічного дослідження;

·     модифікувати, адаптувати існуючі та створювати нові методи і методики науково-дослідної та практичної діяльності у галузі спеціальної освіти з використанням сучасних інформаційних технологій;

·     узагальнювати емпіричні дані та формулювати теоретичні висновки;

·     критично аналізувати й оцінювати результати власних досліджень і інших дослідників у контексті усього комплексу сучасних знань щодо досліджуваної проблеми;

·     представляти результати власних наукових досліджень в різних формах (наукові публікації, доповіді);

·     працювати як автономно, самостійно, так і в команді.

 

4. Програма асистентської практики

 

1)    Організація проходження практики.

Асистентська практика здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти є реальною основою для інтеграції спеціальних, методологічних і психолого-педагогічних знань, виконує системоутворюючу роль в освітньо-професійній підготовці кадрів вищої кваліфікації, а також виступає суттєвим компонентом підготовки до науково-педагогічної і дослідницької діяльності. Разом з тим, вона є й видом практичної діяльності в контексті здійснення освітнього процесу в закладах вищої освіти та виконання експериментальної складової наукового дослідження відповідно до сучасних вимог організації та змісту науково-дослідної роботи в результаті закріплення й поглиблення теоретичної підготовки та набуття відповідних практичних навичок і досвіду.

Організатором практики здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти є факультет спеціальної та інклюзивної освіти. Базою для проходження практики призначається кафедра, на якій працює науковий керівник, або профільна кафедра. Крім того, в окремих випадках, за письмовою заявою здобувача третього освітньо-наукового рівня вищої освіти, практика може бути проведена на базі іншого закладу вищої освіти, що здійснює освітню діяльність за відповідним напрямом підготовки. Для цього, в термін не пізніше 2 місяців до початку практики необхідно надати на кафедру лист за підписом керівника цієї організації про згоду прийняти для проходження практики здобувача третього освітньо-наукового рівня вищої освіти у встановлені навчальним планом терміни.

Форми проведення практики для осіб з інвалідністю та осіб з обмеженими можливостями здоров'я можуть бути встановлені з урахуванням особливостей їх індивідуальних можливостей і стану здоров'я.

Методичне забезпечення асистентської практики здійснюється профільною кафедрою. Керівником асистентської практики здобувача третього освітньо-наукового рівня вищої освіти, як правило, призначається його науковий керівник.

 

2)    Етапи практики:

1.            Настановча конференція із здобувачами третього освітньо-наукового рівня вищої освіти з метою ознайомлення з програмою асистентської практики, отримання завдань, рекомендацій та визначення форм звітності.

2.            Обговорення та затвердження індивідуального плану проходження практики здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти з науковим керівником.

3.            Виконання завдань асистентської практики відповідно до затвердженого індивідуального плану проходження практики.

4.            Підготовка та подання звіту про проходження практики науковому керівникові.

5.            Презентація результатів практики на засіданні профільної кафедри з подальшим обговоренням наукового доробку здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти.

 

3)    Види діяльності аспірантів:

 

1.            Критичний аналіз сучасних стратегій освіти у вітчизняному та європейському вимірі.

2.            Аналіз законодавчо-нормативних документів щодо освітнього процесу в сучасному закладі вищої освіти й фахових наукових джерел з проблеми дослідження.

3.            Аналіз провідного світового наукового досвіду (сучасних наукових джерел) з проблеми дослідження.

4.            Розробка дидактичного супроводу навчальних дисциплін з урахуванням сучасних інноваційних тенденцій розвитку вищої освіти.

5.            Самостійна підготовка та проведення занять (лекційного, семінарського, практичного занять) з профільної дисципліни навчального плану освітньої програми першого або другого освітньо-наукового рівня вищої освіти на основі результатів вивчення досвіду викладання провідних викладачів НПУ імені М. П. Драгоманова та імплементації сучасних освітніх технологій.

6.            Індивідуальна робота із здобувачами вищої освіти першого або другого освітньо-наукового рівня вищої освіти, кураторство їх наукових пошуків, участь у позааудиторних заходах факультету та Університету.

7.            Проведення дослідницької роботи на обраних експериментальних базах.

8.            Презентація наукових ідей дослідження на науково-практичних заходах різного рівня.

9.            Підготовка наукових публікацій з розкриття логіки й висвітлення результатів експериментальної роботи.

 

4)    Підбиття підсумків практики.

 

1.            Обговорення результатів практики з науковим керівником.

2.            Презентація результатів практики на засіданні профільної кафедри з подальшим обговоренням наукового доробку здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти.

 

5. Контроль досягнень здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти

 

Основними звітними документами проходження асистентської практики здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти є презентація наукового доробку на профільній кафедрі та письмовий звіт з переліком видів діяльності та аналізом результатів виконаної роботи.

 

5.1. Система оцінювання науково-професійних досягнень здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти

 

Асистентська практика здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти складається з науково-викладацької та дослідницької складових. Конкретизація завдань за спеціалізаціями подається на профільних кафедрах.

 

НАУКОВО-ВИКЛАДАЦЬКА СКЛАДОВА

 

 

Вид діяльності здобувача третього освітньо-наукового рівня вищої освіти

 

 

Максимальна кількість балів

 за одиницю

 

Кількість одиниць

Кількість балів

Визначення методів дослідження відповідно до його завдань (Додаток А.4)

3

1

3

Презентація ґрунтовних теоретичних ідей дослідження (доповідь)

3

1

3

Представлення наукового тезаурусу дослідження

3

1

3

Підготовка матеріалів для наукової публікації (наукової статті)

18

1

18

Участь у наукових конференціях різного рівня

2

2

4

Відвідування й аналіз (за схемою) лекцій викладачів

1

2

2

Відвідування й аналіз (за схемою) семінарських/практичних занять викладачів

1

2

2

Проведення лекційного заняття

5

1

5

Проведення семінарського/практичного заняття

5

1

5

Розробка завдань для самостійної роботи студентів/модульного контролю/ розробка елементів електронного навчального курсу/ інші завдання

5

1

5

Разом

50

 

50

 

ДОСЛІДНИЦЬКА СКЛАДОВА

 

Вид діяльності здобувача третього освітньо-наукового рівня вищої освіти

Максимальна кількість балів за одиницю

Подання критеріального апарату роботи відповідно до змістової структури досліджуваного феномену (див. додаток А1)

2

 

Представлення діагностичного інструментарію дослідження (Див. дод. А2)

5

 

Подання експериментальної вибірки дослідження (Див. дод. А3)

3

 

Подання діагностичних зрізів відповідно до програми експерименту

15

 

Репрезентація кількісного та якісного аналізу результатів експерименту

15

 

Розробка умов, методик, технологій, методичного супроводу у межах формувального експерименту (відповідно до спеціалізації)

10

 

Разом

50

 

 

 

6. Форми контролю

Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку шляхом виведення спільної оцінки у балах за виконання завдань науково-викладацької та дослідницької складових практики.

Звіт підписується і затверджується керівником практики (науковим керівником) та подається у термін, встановлений кафедрою.

 

7. Критерії оцінювання

Підсумки практики підбиваються на останньому засіданні кафедри, яке передує даті закінчення асистентської практики.

 

Критерії оцінювання науково-викладацької складової асистентської практики:

-                Креативність, активність, ініціативність здобувача третього освітньо-наукового рівня вищої освіти у процесі виконання завдань практики.

-                Якість, коректність, теоретична ґрунтовність та практична доцільність розроблених і впроваджених методичних матеріалів.

-                Ґрунтовність і змістовність репрезентації власного наукового доробку в усній (доповідь) та письмовій (наукова публікація) формі.

-                Дотримання здобувачем третього освітньо-наукового рівня вищої освіти правил академічної доброчесності, етичних правил, правил внутрішнього розпорядку університету.

Критерії оцінки дослідницької складової асистентської практики:

-                Коректність понятійно-категоріального та критеріального апарату дослідження.

-                Відповідність та доцільність діагностичного інструментарію щодо структури та критеріїв досліджуваного феномену.

-                Репрезентативність експериментальної вибірки.

-                Ґрунтовність та об’єктивність кількісної та якісної інтерпретації результатів експериментальної роботи.

-                Доцільність змісту формувального експерименту (умови, методика, технологія, методичний супровід).

-                Готовність наукових матеріалів до друку у форматі статті.

 

Оцінка процесу проходження практики здобувача третього освітньо-наукового рівня вищої освіти, що надається керівником є рекомендаційною. Підсумкову оцінку практики надає профільна кафедра на основі виступу аспіранта з урахуванням повноти, логічності та досконалості звіту про проходження асистентської практики, засвідченого керівником практики.


 

ДОДАТКИ

 

Додаток А

 

 

Таблиця А.1

 

Критерії та показники сформованості досліджуваного феномену

 

Критерії

Показники

 

 

 

 

 

Таблиця А.2

 

Критерії, показники та методики вимірювання компонентів

досліджуваного феномену

 

Критерії / показники

Діагностичний інструментарій

 

 

 

 

 

Таблиця А.3

 

Експериментальна вибірка дослідження

 

Назва ЗВО або інших установ

Кількість респондентів загалом

Контрольна група

Експериментальна група

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця А.4

 

Відповідність завдань та методів дослідження

 

Завдання дослідження

Методи дослідження

 

 

 


«Філософія науки» є спеціальним філософським напрямом, який обирає своєю проблематикою науку як епістемологічний і соціокультурний феномен. Завданням даної дисципліни є поглиблення знань майбутніх докторів філософії про науку як соціальний інститут і феномен культури, сприяння усвідомленню місця власних наукових розвідок аспірантів у загальному розвитку світової науки. Реалізація цієї мети передбачається через надання системного і відносно завершеного, цілісного викладення основних проблем філософії науки на рівні об’єктивного, ідеологічно незаангажованого бачення шляхів і засобів їхнього вирішення класичним, некласичним та постнекласичним типами науки.

Водночас змістом курсу передбачено ознайомлення з розмаїттям сучасних наукових та філософських концепцій, розкриттям поліфонізму і плюралізму наукового та філософського мислення, наданням можливості їхнього альтернативного сприйняття. Вивчення даного курсу покликане синтезувати набуті знання з фахових та гуманітарних дисциплін у цілісне сприйняття реальності з метою створення підґрунтя методологічного та гуманітарного компонентів аспірантського рівня освіти.